Чому за використання музики в закладах громадського харчування та торгівлі потрібно платити?
Відповідь на це питання дає законодавство. Музичні твори, як і інші твори мистецтва, є інтелектуальною власністю та об’єктом авторського права, а вимоги, які підприємець зобов’язаний виконувати, здійснюючи публічне виконання музики, визначені в Законі України «Про авторське право і суміжні права». Зокрема, в Законі зазначено, що публічне виконання музики повинно здійснюватися:

– з дозволу правовласників – осіб, які володіють авторським правом і суміжними правами на твори, а саме: авторів, композиторів, виконавців і виробників фонограм;

– з виплатою винагороди (роялті) правовласникам.

У разі порушення встановленого порядку використання музики настає юридична відповідальність.

Що є публічним виконанням музики?
Публічне виконання пісні, фонограми чи відеокліпу – це представлення твору в живому виконанні або за допомогою технічних засобів в місці, відкритому для вільного відвідування необмеженою кількістю людей. Таким чином, звучання музичних творів в кафе, ресторанах, готелях, магазинах, спорткомплексах, салонах краси є публічним виконанням музики.
З ким підприємцю укладати договір на використання музики?
З огляду на те, що Підприємець фізично не може укласти договір з кожним автором, виконавцем і виробником фонограм, Законом передбачено створення організацій колективного управління (ОКУ). Такі організації мають повноваження укладати ліцензійні угоди на використання музики у комерційній діяльності.
ОКУ діють від імені Правовласників на основі отриманих від них повноважень на управління правами. Крім укладання договорів організації колективного управління збирають винагороду, розподіляють та виплачують зібрані кошти Правовласникам.
Проте більшість переважна більшість ОКУ, що діють в Україні, мають права на вкрай невеликий та непопулярний репертуар, чи очищують тільки один вид права – або авторське, або суміжне.
Така ситуація склалася внаслідок того, що найбільші глобальні музичні компанії (Sony, Warner, Universal) та провідні українські компаній звукозапису (MOON Records, УМИГ Мьюзік, Світова музика та ін.) вилучили права на весь належний їм музичний контент з дозволів, які видають всі інші українські організації колективного управління окрім ОКУ УЛАСП та ОКУ ОКУАСП. Тому тільки ці дві ОКУ мають повноваження надавати дозвіл на використання авторських та суміжних прав у повному обсязі.
З листами правовласників щодо вилучення можна ознайомитись за посиланням http://bit.ly/2tF9khh.
Хто встановлює ставки роялті і який їхній розмір?
Розрахунок ставки роялті входить в компетенцію ОКУ. Суми виплат за використання музики розраховуються для кожного закладу індивідуально, виходячи з його типу, площі приміщення що озвучується, або кількості посадкових місць.
Для кафе, барів та ресторанів грає роль кількість посадкових місць, для магазинів та торгових центрів – торгова площа. Є заклади, де музика звучить не на всій території: в готелях зазвичай озвучується тільки рецепція, лобі бар, ліфтова зона, ресторани і СПА-комплекси. У цьому випадку для розрахунку ставки роялті враховує тільки площа цих зон.
Хто і на якій підставі може подати позов за нелегальне використання музики?
Згідно з пунктом “а” статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», використання музичного твору без дозволу суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Пунктом “г” статті 52 Закону передбачана відповідальність за використання музичного твору без дозволу суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Фіксувати факти нелегального використання музики уповноважені співробітники ОКУ на підставі Постанов Кабінету Міністрів України №71 та №72 від 18 січня 2003 року. Представники організації роблять відеофіксацію використання музики в приміщенні закладу і за допомогою спеціальної програми визначають, які саме треки використовуються. На підставі цих даних складається акт. Потім працівники ОКУ визначають компанію, якій належать права на ці треки і отримують необхідні документи для подання судового позову.
Судова практика, що склалася на сьогоднішній день в Україні, свідчить про те, що суд в переважній більшості випадків виносить рішення на користь правовласників і стягує грошові компенсації з Користувачів, що використовують музику нелегально.
За 2017 рік юристами УЛАСП/ОКУАСП було подано 150 позовів про порушення майнових авторських прав. За цей же період суди різних інстанцій винесли 120 рішень на користь УЛАСП/ОКУСП.
Чи потрібно платити за музику, якщо в закладі грає радіо або телевізор?
Технічні засоби, за допомогою яких відбувається публічне виконання музики, можуть бути будь-якими – музичний центр, ноутбук, теле- або радіоприймач. Тому трансляція музики за допомогою радіо або телевізора, показ відеокліпів та трансляція музичних телеканалів також відносяться до публічного виконання музики.
Щоб легально використовувати будь-який з вищеназваних способів музичного оформлення закладу, підприємцю потрібно укласти ліцензійний договір та сплачувати роялті.
Чи потрібно платити роялті, якщо в закладі грає тільки «жива» музика?
В разі виконання «живої» музики необхідно сплачувати роялті за використання об’єктів авторського права, тобто тексту та мелодії. Це стосується виконання музики і пісень які є об’єктами авторського права та належать відповідним Правовласникам. Якщо музиканти виконують свої власні композиції, сплачувати роялті не потрібно.
У той же час при «живому»виконанні зобов’язань зі сплати роялті за використання об’єктів суміжних прав не виникає, оскільки не використовуються ані виконання, ані фонограми.
В тому випадку, якщо протягом дня в закладі використовується будь-яка інша фонова музика, крім «живої» — радіо, компакт-диск, трансляція музичного телеканалу, тощо, сплата роялті за використання об’єктів і авторського, і суміжних прав є обов’язковою.
Чи маю я платити роялті, якщо використовую в своєму закладі тільки лійензійні диски?
Придбання ліцензійного диска дозволяє його використання для особистого прослуховування, проте це не є придбанням прав на публічне виконання записаних на диску аудіовізуальних творів. Це зафіксовано у п.4 ст.8 Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1587-14).
Тому, якщо підприємець використовує для озвучення свого закладу музику з ліцензійних дисків, це є «публічним виконанням» музичних творів і потребує отримання дозволу та сплати роялті.
При цьому не має значення, за допомогою яких пристроїв і процесів підприємець здійснює публічне виконання музики з компакт дисків — обов’язок сплати роялті все одно виникає. Відповідно підприємці які ухиляються від виконання цього обов’язку, несуть передбачену Законом відповідальність(див. відповідь на запитання «Чому за використання музики в закладах громадського харчування та торгівлі потрібно платити?»).
Що означає організаційно-правова форма УЛАСП - Приватна Оргнанізація?
УЛАСП має організаційно-правовий статус приватної організації. Це обумовлено тим, що організація колективного управління відповідно до законодавства має:
– бути неприбутковою (не господарським товариством будь-якої форми);
– захищати права необмеженого кола авторів та виконавців, а не тільки своїх членів (не громадським об’єднанням);
– мати можливість залучати до членства авторів та виконавців, тобто приватних осіб (тобто не має бути об’єднанням підприємств у будь-якій формі).
Таким чином, організаційно правова форма «приватна організація» цілком (повністю) відповідє законодавству та вимогам міжнародних авторських організацій. Ця форма означає, що членами організації можуть бути приватні особи – автори та виконавці і не означає, що власником організації є одна приватна особа.
В закладі грає музика зі стрімінгового сервісу Apple Music, Google Play Музика, Spotify, Jamendo Music, тощо, за використання якого я сплачую абонплату. Чому я маю платити роялті?
Останнім часом деякі підприємці обирають в якості фонового озвучення своїх закладів музику з стрімінгових сервісів. Найпопулярнішими серед яких є Apple Music, Google Play Музика, Spotify, Jamendo Music та ін. При цьому підприємці впевнені, що вони використовують музику легально, адже вони сплачують абонплату.
Проте користувачі сервісів за ці гроші отримують право використання музики лише в особистих некомерційних цілях. На противагу цьому публічне виконання (яким є використання музики в магазині чи ресторані) є комерційним використанням і воно заборонено цими угодами.

Google Play:

«6. Ви не маєте права відтворювати Вміст або будь-яку його частину з метою публічного виконання або відтворення, навіть якщо за це не стягується плата (крім випадків, коли таке використання не порушує авторські права або інші права). (…)»

iTunes Store, App Store, Apple Music:

«A. Основні відомості про наші послуги. (…) Ви можете використовувати Послуги та Зміст тільки в особистих некомерційних цілях».